втуплювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вгороджувати — (угоро/джувати), ую, уєш, недок., вгороди/ти (угороди/ти), оджу/, о/диш, док., перех. 1) З силою встромляти якийсь предмет, перев. гострий, у що небудь. 2) перен. Втуплювати у щось (очі, погляд) … Український тлумачний словник
витріщати — а/ю, а/єш, недок., ви/тріщити, щу, щиш, док., перех., розм. 1) Широко розкривати (очі). 2) на кого – що. Втуплювати в кого , що небудь погляд, широко розкривши очі (від здивування, гніву, жаху і т. ін.). 3) рідко. Виставляти, відкривши (зуби,… … Український тлумачний словник
втирювати — юю, юєш, недок., вти/рити, рю, риш, док., діал. Втуплювати очі, погляд у когось, у щось … Український тлумачний словник
втупити — див. втуплювати … Український тлумачний словник
установлювати — (встано/влювати), юю, юєш, установля/ти (встановля/ти), я/ю, я/єш, недок., установи/ти (встанови/ти), новлю/, но/виш; мн. устано/влять; док., перех. 1) Ставити, поміщати десь що небудь певним чином, підготовляючи до використання. || Споруджувати… … Український тлумачний словник